в'юк
В'ЮК, а́, ч.
Спакований вантаж, який перевозять на спинах тварин.
На землі розкидані сідла, саперні лопати, в'юки... (І. Багряний);
Стогнуть верблюди, нав'ючені в'юки Важко гойдають вони на горбах (Я. Шпорта);
Для в'юків, особливо з точними інструментами і цінними речами, відбирали найспокійніших, сильних і бувалих коней (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- в'юк — в'юк іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- в'юк — -а, ч. Спакований вантаж, який перевозять на спинах тварин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- в'юк — Сакви, тороки, ладун, див. мішок Словник чужослів Павло Штепа
- в'юк — В'юк, -ка м. Вьюкъ. Іде троє, а під ними по одному коню під в'юками. ЗОЮР. І. 157. Словник української мови Грінченка