в'язниця
В'ЯЗНИ́ЦЯ, і, ж.
Приміщення, де тримають в'язнів.
Чи правда, що губили Пилипка в в'язниці? (Сл. Гр.);
Хмельницький, засуджений гетьманом Потоцьким на смерть, утік із в'язниці і прямував на Січ (І. Франко);
Довго брали Хому і таки взяли; взяли, закували й укинули до в'язниці (В. Винниченко);
Кинути можна співця до в'язниці, – Пісню ж його не посадиш за ґрати (Л. Забашта).
Словник української мови (СУМ-20)