Словник української мови у 20 томах

габілітування

ГАБІЛІТУВА́ННЯ, я, с., зах.

Дія за знач. габілітува́тися.

Надалі настане виділення наших кафедр в автономне, українське університетське тіло, готове до іспитування і габілітування (з мемуарної літ.);

Габілітування вченого.

Словник української мови (СУМ-20)