газель
ГАЗЕ́ЛЬ¹, і, ж.
Тварина родини порожнисторогих, швидка, з тонкими і довгими ногами.
Вона ішла... мені ж здавалось, що газель, Поміж кущами кроком полохливим, Назустріч бистринам бурхливим, Униз спускається зі скель (О. Олесь);
[Козеліус:] Воєвода вертається з Дівочої гори, Де бавився шляхетним полюванням На кабанів та на газелей лісових (І. Кочерга);
* У порівн. [Елеазар:] Шукаймо ж, браття, до святині шляху так, як газель води шука в пустині (Леся Українка).
ГАЗЕ́ЛЬ², і, ж., літ.
Віршова форма поезії народів Сходу, що складається з десяти – дванадцяти двовіршів, об'єднаних однією римою, яка повторюється в кожному парному рядку.
Султан читав газелі про марноту багатства, слави (П. Загребельний);
Газелі Навої відзначаються високою музикальністю (з наук. літ.).
ГАЗЕ́ЛЬ³, і, ж., розм.
Малотоннажний автомобіль чи мікроавтобус марки ГАЗ.
Базова модель ГАЗ-3302 “Газель” вперше з'явилася на ринку СНД у 1994 році (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)