Орфографічний словник української мови

газель

газе́ль 1

іменник жіночого роду, істота

антилопа

газе́ль 2

іменник жіночого роду

віршова форма

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. газель — I -і, ж. Тварина родини антилоп, швидка, з тонкими і довгими ногами. II -і, ж. Віршова форма поезії народів Сходу, що складається з 10-12 двовіршів, об'єднаних однією римою, яка повторюється в кожному парному рядку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. газель — ГАЗЕ́ЛЬ¹, і, ж. Тварина родини порожнисторогих, швидка, з тонкими і довгими ногами. Вона ішла... мені ж здавалось, що газель, Поміж кущами кроком полохливим, Назустріч бистринам бурхливим, Униз спускається зі скель (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. газель — • газель (від араб. газаль — ліричний вірш) — форма ліричного вірша. Складається з кількох (не більше 12) дворядкових строф — бейтів, побудованих на метричній основі арузу, які римуються за схемою аа, ба, ва, га і т.  Українська літературна енциклопедія
  4. газель — I (араб. газаль) віршова форма в ліричній поезії народів Сходу. Складається з двовіршів (не більше як 12), об’єднаних однією римою. II (франц. gazelle, з араб.) рід невеликих антилоп. Поширені в Африці й Азії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. газель — Ліричний поетичний твір, переважно у перській літературі; моноритмічний, 4-15 бейтів (два піввірша), в останньому називалось ім'я автора.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. газель — Газе́ль, -зе́лі, -лі, -зе́ллю; -зе́лі, -лів (вірші, aраб.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. газель — ГАЗЕ́ЛЬ¹, і, ж. Тварина родини антилоп, швидка, з тонкими і довгими ногами. Вона ішла… мені ж здавалось, що газель. Поміж кущами кроком полохливим, Назустріч бистринам бурхливим, Униз спускається зі скель (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах