гайвороненя
ГАЙВОРОНЕНЯ́, я́ти, с.
Те саме, що гайвороня́.
Дівчинка підросла і гонила худобу на пашу. А там чужі діти дражнили гайвороненям через те, що брати її гайворонами поставали (з казки);
Голе гайвороненя почало вбиратись у пір'я (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)