Словник української мови у 20 томах

гайдабурити

ГАЙДАБУ́РИТИ, рю, риш, недок., діал.

Бешкетувати, пустувати.

Коли б ти не гайдабурив – всяк сидів би тихо (Сл. Гр.);

Циганкувата дітлашня гайдабурила по подвір'ї (Є. Пашковський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гайдабурити — гайдабу́рити дієслово недоконаного виду пустувати діал.  Орфографічний словник української мови
  2. гайдабурити — -рю, -риш, недок., діал. Пустувати, бешкетувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гайдабурити — див. пустувати  Словник синонімів Вусика
  4. гайдабурити — I. ПУСТУВА́ТИ (перев. про дітей — розважаючись, бавитися, гратися), БА́ЛУВАТИСЯ, ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, БЕШКЕТУВА́ТИ, ЖИРУВА́ТИ підсил., ДИТИ́НИТИСЯ розм., ДИТИНІ́ТИ розм., КАЗИ́ТИСЯ підсил. розм., ДУРІТИ підсил. розм., ШАЛІ́ТИ підсил. рідше, ГАРЮВА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. гайдабурити — ГАЙДАБУ́РИТИ, рю, риш, недок., діал. Пустувати, бешкетувати. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  6. гайдабурити — Гайдабурити, -рю, -риш гл. Разбойничать. Коли б ти не гайдабурив — всяк сидів би тихо. К. Дз. 125.  Словник української мови Грінченка