гайдамацький
ГАЙДАМА́ЦЬКИЙ, а, е, іст.
Прикм. до гайдама́ка 1, 2 і гайдама́цтво.
Минуло дуже небагато часу, як між народом пішла чутка, ніби батько Тарас, як стали звати люди Шевченка на Україні, .. не вмер, він переховується десь, він живий, а в домовині, похованій під Каневом, зарито свячені гайдамацькі ножі (Б. Антоненко-Давидович);
Ураз майнули в голові Тараса оповідання старого діда Івана про гайдамацькі повстання за волю (О. Іваненко).
Словник української мови (СУМ-20)