гайморит
ГАЙМОРИ́Т, у, ч., мед.
Запалення слизової оболонки гайморової порожнини.
У дітей гострий гайморит нерідко виникає під час гострого нежитю, грипу, кору, скарлатини та інших інфекційних захворювань, а також внаслідок ураження коренів верхніх зубів (з наук.-попул. літ.);
У хворих на гайморит часто втрачається нюх, з'являється сльозотеча, світлобоязнь, знижується працездатність (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)