гайморит
ГАЙМОРИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гайморової порожнини.
У хворих на гайморит часто втрачається нюх, з’являється сльозотеча, світлобоязнь, знижується працездатність (Веч. Київ, 12.III 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)ГАЙМОРИ́Т, у, ч. Запалення слизової оболонки гайморової порожнини.
У хворих на гайморит часто втрачається нюх, з’являється сльозотеча, світлобоязнь, знижується працездатність (Веч. Київ, 12.III 1958, 4).
Словник української мови (СУМ-11)