гайний
ГА́ЙНИЙ¹, а, е, діал.
Забарний.
– Коваль кує, – чуєте? – промовив Рясниченко до матері. – Чую, чую, – кує. Якась гайна робота (Марко Вовчок).
ГА́ЙНИЙ², а, е, діал.
Гайовий.
Повій, вітре гайний (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)