гакати

ГА́КАТИ, аю, аєш, недок.

Часто вимовляти або викрикувати га.

– І доки ти будеш тільки гакати? (Сл. Гр.);

– Може, й справді в неї на думці, щоб ти її сватав. Га? Чи не залицяється часом вона до тебе? – Не гакайте лишень! Вам “смішки з бабиної кішки”, а я не “бабина кішка” (І. Нечуй-Левицький);

// Видавати глибокий гортанний звук.

Сокирою рубав сердито – і де бралася та сила, – гекав і гакав, видавлюючи з виморених грудей дикі звуки (І. Чендей);

Сипалися прокляття та погрози. Вар'яти кричали, сичали, свистіли, гакали (Ю. Мушкетик).

Значення в інших словниках

1. гакати — га́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гакати — -аю, -аєш, недок. Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гакати — ГА́КАТИ, аю, аєш, недок. Видавати глибокий гортанний звук, вимовляти або викрикувати га. Сокирою рубав сердито — і де бралася та сила, — гекав і гакав, видавлюючи з виморених грудей дикі звуки (Чендей, Вітер… 1958, 219).  Словник української мови в 11 томах
4. гакати — Гакати, -каю, -єш гл. Часто повторять вопросит. меж. га; чтокать. І доки ти будеш усе тільки гакати? — Такий вже гакало!  Словник української мови Грінченка