галайкання

ГАЛА́ЙКАННЯ, я, с., діал.

Дія за знач. гала́йкати.

Із лісу долітало галайкання і верескливий спів Василя (І. Франко);

На Новому Свiтi далi тривала стрiлянина. Чути було галайкання (Р. Федорів);

Галайкання переслідувачів ставало чимраз голоснішим, постріли ближчали (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. галайкання — гала́йкання іменник середнього роду діал.  Орфографічний словник української мови
2. галайкання — -я, с., діал. Дія за знач. галайкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галайкання — ГАЛА́ЙКАННЯ, я, с., діал. Дія за знач. гала́йкати. Із ліси долітало галайкання і верескливий спів Василя (Фр., І, 1955, 62).  Словник української мови в 11 томах