галактоза
ГАЛАКТО́ЗА, и, ж., біохім.
Моносахарид із групи гексоз.
Однією з фізіологічних функцій печінки є перетворення вуглеводів, які надходять із шлунково-кишкового тракту, до форм, здатних засвоюватися організмом. Типовим представником таких вуглеводів є галактоза (з наук. літ.);
Галактоза є в складі полісахаридів і дисахаридів, наприклад, у складі молочного цукру (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)