галант

ГАЛА́НТ, а, ч., розм.

Галантна людина.

Тільки білий літній капелюх та добре випрасувана сорочка .. нагадували того завжди чистенького і чемного галанта, яким знав Іваницького весь Дрогобич (П. Колесник);

* У порівн. – А де ж ваші леґіні? Олекса .. поцілував руку в матушки, мов який галант варшавський, і тоді тільки проговорив: – То можу свої леґіні кликати? (Г. Хоткевич).

Значення в інших словниках

1. галант — гала́нт іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. галант — -а, ч., розм. Галантна людина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галант — ГАЛА́НТ, а, ч., розм. Галантна людина. Тільки білий літній капелюх та добре випрасувана сорочка.. нагадували того завжди чистенького і чемного галанта, яким знав Іваницького весь Дрогобич (Кол., Терен.., 1959, 37).  Словник української мови в 11 томах