галасуватий

ГАЛАСУВА́ТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що галасли́вий 1.

– Це вже батько розходився, – думав Йон про галасуватого та несердитого батька (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. галасуватий — -а, -е, розм. Те саме, що галасливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. галасуватий — див. крикливий; шумливий  Словник синонімів Вусика
3. галасуватий — ГАЛАСУВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що галасли́вий 1. — Це вже батько розходився, — думав Йон про галасуватого та несердитого батька (Коцюб., І, 1955, 237).  Словник української мови в 11 томах
4. галасуватий — Галасуватий, -а, -е = галасливий. К. Кр. 40.  Словник української мови Грінченка