галерний

ГАЛЕ́РНИЙ, а, е, іст.

Стос. до галери.

– Ті галерні муки Гірко бачить, мов сама я Впала кату в руки (П. Куліш);

У числі невільників-веслярів були 22 турки, засуджені до галерних робіт (з наук.-попул. літ.);

// Який служив або веслував на галері; галерський.

Перемога чи знову невдача, полковницький бунчук чи кайдани галерного гребця? (Р. Іваничук);

// Який складався з галер.

У кінці квітня 1696 року з Воронежа до Азова вийшла 76-тисячна армія на чолі з воєводою А. С. Ремінцем, а кількома днями пізніше – галерна флотилія під командуванням Петра I (із журн.).

Значення в інших словниках

1. галерний — гале́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. галерний — -а, -е. Прикм. до галера.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галерний — ГАЛЕ́РНИЙ, а, е. Прикм. до гале́ра.  Словник української мови в 11 томах
4. галерний — Галерний, -а, -е и галерський, -а, -е 1) Принадлежащій, свойственный галерѣ. Обізветься між турків Лях-Бутурлак, клюшник галерський. АД. I. 210. 2) галерна робота. Каторжная работа (гребцами на галерахъ были обыкновенно невольники).  Словник української мови Грінченка