галерник
ГАЛЕ́РНИК, а, ч., іст.
Невільник, який веслує на галері.
– А ось і мій чоловік... Ось і тавро на ньому невільницьке, як у всіх галерників-веслярів (З. Тулуб);
Кадригу гнали вперед своїми веслами галерники. На двадцяти шести лавках по чотири гребці, голі до пояса, бритоголові, забиті в кайдани, прикуті до товстезного ланцюга, що лежав змійовим валом уздовж дна кадриги (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)