галуження
ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с.
Дія за знач. галу́зитися.
Вважають, що галуження у злаків відбувається тільки в одній зоні – біля поверхні ґрунту, в так званому вузлі кущіння (з наук. літ.);
Кожен зубок часнику є пагоном галуження, соковита зовнішня луска прикриває зачаткові листки (з навч. літ.);
Галуження вики починалося вже на п'ятий – дев'ятий день після появи сходів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)