галуження

ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. галу́зитися.

Галуження вик починалося вже на п’ятий — дев’ятий день після з’явлення сходів (Укр. бот. ж., XVII, 2, 1960, 45).

Значення в інших словниках

1. галуження — галу́ження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. галуження — -я, с. Дія за знач. галузитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галуження — ГАЛУ́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. галу́зитися. Вважають, що галуження у злаків відбувається тільки в одній зоні – біля поверхні ґрунту, в так званому вузлі кущіння (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах