галузистий
ГАЛУЗИ́СТИЙ, а, е.
Який розгалужується, має багато галузок.
Ось галузисті стебельця з округлими листочками. Квітки, ніби чашечки, пелюстки жовтенькі, гострі. А пахне [звіробій] так ніжно! (Микита Чернявський);
Внесення гною безпосередньо під моркву слід уникати, бо це призводить до формування виродливих, галузистих коренів (з наук. літ.);
Чай – це вічнозелений галузистий кущ заввишки 50–150 см (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)