галузина

ГАЛУЗИ́НА, и, ж.

Те саме, що галу́зка.

Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник);

Чорна птиця .. шумить листям у саду, гілкою груші стукає в шибку, шарудить якоюсь галузиною на стрісі (Є. Гуцало);

Я підібрав недогорілу галузину, присів навпочіпки .. і почав роздмухувати теплий попіл, щоб визволити вогник (А. Михайленко).

Значення в інших словниках

1. галузина — галузи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. галузина — -и, ж. Одна галузка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галузина — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П.  Словник синонімів української мови
4. галузина — ГАЛУЗИ́НА, и, ж. Одна галузка. Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Тют., Вир, 1960, 290).  Словник української мови в 11 томах