галузина

ГАЛУЗИ́НА, и, ж. Одна галузка.

Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Тют., Вир, 1960, 290).

Значення в інших словниках

1. галузина — галузи́на іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. галузина — -и, ж. Одна галузка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галузина — ГАЛУЗИ́НА, и, ж. Те саме, що галу́зка. Денис схопив у руки галузину і розметав жевріючі головешки (Григорій Тютюнник); Чорна птиця .. шумить листям у саду, гілкою груші стукає в шибку, шарудить якоюсь галузиною на стрісі (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. галузина — ГІ́ЛКА (відросток, пагін дерева, куща й т. ін.), ГАЛУ́ЗКА, ГАЛУЗИ́НА, ВІ́ТА, ГА́ЛУЗЬ, ВІ́ТКА розм., ВІТЬ розм. рідше, БИ́ЛО діал.; ЛА́ПА (перев. хвойного дерева або пишна). Пташка з гілки ізлетіла й цвітом гілка затремтіла (П.  Словник синонімів української мови