галюцинаційний

ГАЛЮЦИНАЦІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до галюцина́ція.

Спадає на думку той факт, що сюрреалісти навмисне не їли і не спали по кілька діб, вживали абсент – і все заради того, аби довести себе до галюцинаційного стану (із журн.);

// Який викликає галюцинації.

Існує припущення, що арії серед напоїв уживали безалкогольний галюцинаційний сік (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. галюцинаційний — галюцинаці́йний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. галюцинаційний — -а, -е. Прикм. до галюцинація.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галюцинаційний — Галюцинаці́йний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)