галявинка
ГАЛЯ́ВИНКА, и, ж.
Зменш. до галя́вина.
Земля була повна весни, галявинки манили на спочинок (Ю. Яновський);
Вони наближалися до заклятого місця – відкритої галявинки при вході до яру (О. Гончар);
Обідньої пори селяни поїхали возом до села, а ми розташувалися на галявинці під двома корячкуватими дубками й зварили куліш з таранею (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)