галявка

ГАЛЯ́ВКА, и, ж.

Зменш. до галя́ва.

По галявці вітер віє, Сніг покосами кладе (П. Воронько);

За кущами ліщини стелилися у рідких ялинах маленькі, порослі сухою травою галявки (М. Малиновська);

Князі й вожді сиділи на галявці перед Ярополковим наметом кругом великої попони з питвом і наїдками (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. галявка — галя́вка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. галявка — -и, ж. Зменш.-пестл. до галява.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. галявка — ГАЛЯ́ВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до галя́ва. По галявці вітер віє, Сніг покосами кладе (Воронько, Три покоління, 1950, 15).  Словник української мови в 11 томах