гамлетизм

ГАМЛЕТИ́ЗМ, у, ч., книжн.

Поєднання інтелекту з нерішучістю та безвіллям, характерне для Гамлета – персонажа однойменної трагедії В. Шекспіра.

Поема Миколи Бажана “Смерть Гамлета”, написана 1932 року, цікава з погляду проблеми гамлетизму в Бажановій творчості (з наук. літ.);

У дисертації проведено порівняльне вивчення національних типів гамлетизму першої половини XX ст. з урахуванням специфіки історичного розвитку літератури різних країн європейського регіону (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. гамлетизм — гамлети́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гамлетизм — -у, ч., перен. Склад душі, що характеризується розвитком думки і водночас нерішучістю та відсутністю волі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гамлетизм — гамлети́зм безконечні міркування, розумування, нездатність зважитися на якийсь вчинок. Від імені персонажа трагедії В. Шекспіра «Гамлет».  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гамлетизм — ГАМЛЕТИ́ЗМ, у, ч. Склад душі, що характеризується розвитком думки і одночасно нерішучістю та відсутністю волі. *Образно. Давно вже кожному набив оскомину заземлений, модний поетичний гамлетизм, мінорний тон, космічна за своїми розмірами скорбота...  Словник української мови в 11 томах