гамлетизм
ГАМЛЕТИ́ЗМ, у, ч. Склад душі, що характеризується розвитком думки і одночасно нерішучістю та відсутністю волі.
*Образно. Давно вже кожному набив оскомину заземлений, модний поетичний гамлетизм, мінорний тон, космічна за своїми розмірами скорбота, що культивувалась колись законодавцями літературних мод (Вітч., 12, 1964, 132).
Словник української мови (СУМ-11)