гаморити
ГАМОРИ́ТИ, рю́, ри́ш, недок., діал.
Галасувати.
Усе те сунулося.., кричало, гаморило (І. Франко);
Вже не гаморила Мальва – тихо йшла поруч, ніби стала дорослішою (Р. Іваничук);
* Образно. І знову тишина. Лиш потік шумить і гаморять верби з собою (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)