гаплологія
ГАПЛОЛО́ГІЯ, ї, ж., лінгв.
Спрощення звукового складу слова як наслідок опущення одного з двох, перев. однакових сусідніх складів, напр.: мінерало́гія (замість мінералоло́гія).
Вершинними прозаїчними творами Ю. Яновського є “Вершники” і “Чотири шаблі”. Романтична проза тим і відрізняється від реалістичної, що в ній відсутній просторічний елемент. Тут немає ні росіянізмів, ні гаплології, ні форм типу “ходе”, “носе” (В. Русанівський);
Прикладами явища гаплології є такі слова, як трагікомедія (замість трагікокомедія), воєначальник (замість воєноначальник) та ін. (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)