гарман
ГАРМА́Н, а, ч.
Те саме, що тік.
– Та що він собі мислить, що я довіку буду молотити йому на гармані!.. (М. Коцюбинський);
А настали жнива, то він цілими тижнями не вертався додому – там, де робив, там і ночував на гармані (Д. Бузько);
На гармані вже все кипіло: молотили, віяли, скиртували і вантажили перші хури нового зерна (Яків Баш).
Словник української мови (СУМ-20)