гарманити
ГАРМА́НИТИ, ню, ниш, ГАРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без дод.
Молотити, тягаючи кіньми або волами коток чи колодку.
Надворі наймит гарманував пшеницю, тягаючи волами колодку чи вал по розкиданих .. снопах (І. Нечуй-Левицький);
У полі косили, а тут [на гармані] одразу ж і гарманили (Яків Баш);
Цілими днями з Наталкою старий гарманує хліб на току (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)