гарманити
ГАРМА́НИТИ, ню, ниш і ГАРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Молотити, тягаючи кіньми або волами коток чи колодку.
Колгоспники поспішали скористатись погодою. У полі косили, а тут [на гармані] одразу ж і гарманили (Баш, Надія, 1960, 24);
Надворі наймит гарманував пшеницю, тягаючи колами, колодку чи вал по розкиданих.. снопах (Н.-Лев., II, 1956, 250);
Цілими днями з Наталкою старий гарманує хліб на току (Гончар, Таврія.., 1957, 628).
Словник української мови (СУМ-11)