гарман
ГАРМА́Н, а, ч. Те саме, що тік.
— Та що він собі мислить, що я довіку буду молотити йому на гармані!.. (Коцюб., І, 1955, 379);
На гармані вже все кипіло: молотили, віяли, скиртували і вантажили перші хури нового зерна (Баш, Надія, 1960, 241).
Словник української мови (СУМ-11)