гармонійно
ГАРМОНІ́ЙНО.
Присл. до гармоні́йний.
Голоси, мов з природи дібрані до себе, переливались так гармонійно й шовково в одно, що всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (О. Кобилянська);
Вечірня сутінь гармонійно зливалася з монотонною щедрівкою в місті (Іван Ле);
Чорна спідничка з скупим візерунком гармонійно доповнювала туалет, додаючи дівчині особливої принадності (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)