Словник української мови у 20 томах

гармонійно

ГАРМОНІ́ЙНО.

Присл. до гармоні́йний.

Голоси, мов з природи дібрані до себе, переливались так гармонійно й шовково в одно, що всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (О. Кобилянська);

Вечірня сутінь гармонійно зливалася з монотонною щедрівкою в місті (Іван Ле);

Чорна спідничка з скупим візерунком гармонійно доповнювала туалет, додаючи дівчині особливої принадності (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гармонійно — гармоні́йно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. гармонійно — Присл. до гармонійний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гармонійно — ГАРМОНІ́ЙНО. Присл. до гармоні́йний. Голоси, мов з природи дібрані до себе, переливались так гармонійно й шовкова в одно, що всі ми, присутні, під враженням співу повмовкали з очарування (Коб.  Словник української мови в 11 томах