гармонійність
ГАРМОНІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до гармоні́йний.
Гармонійність розливалася довкола неї [Регіни], мов проміння довкола лампи (І. Франко);
В профілях деяких жінок є дивовижна гармонійність (В. Домонтович);
Навіть людям стороннім приємно було дивитись .. на це щире й відкрите людське почуття, що приваблювало своєю внутрішньою гармонійністю (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)