гармонійність
ГАРМОНІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до гармоні́йний.
Ся гармонійність розливалася довкола неї [Регіни], мов проміння довкола лампи (Фр., VII, 1951, 249);
Ні рівномірності, ні гармонійності, ні пропорціональності в світі капіталізму ніколи не було й бути не могло (Ленін, 29, 1951, 272).
Словник української мови (СУМ-11)