гармонічність

ГАРМОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко.

Абстр. ім. до гармоні́чний.

Як відомо, класичній латині були властиві спрощення в консонантних поєднаннях, а також гармонічність і рівномірність у звучанні складу (відсутність різкого переривання висхідної та спадної ліній звучності) (з наук. літ.);

– А тоді, коли я [актриса] була “кращою”, .. вам було нудно від моєї тодішньої “гармонічності”! (Леся Українка).

Значення в інших словниках

1. гармонічність — гармоні́чність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. гармонічність — -ності, ж., рідко. Абстр. ім. до гармонічний 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гармонічність — ГАРМОНІ́ЧНІСТЬ, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до гармоні́чний 2. — А тоді, коли я [актриса] була "кращою", .. вам було нудно від моєї тодішньої "гармонічності"! (Л. Укр., III, 1952, 696).  Словник української мови в 11 томах