гарнесенько
ГАРНЕ́СЕНЬКО.
Присл. до гарне́сенький.
Гарнесенько обіймемось Та любо та тихо Пожартуєм (Т. Шевченко);
Й сіла [Софі], і суконочку свою гарнесенько розкинула по кріслі (Марко Вовчок);
А тепер мені в неділю Треба відпочити, Свою хатку гарнесенько Треба прикрасити (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)