гарнцевий

ГА́РНЦЕВИЙ, а, е, заст.

Прикм. до га́рнець.

У Курлагаї на Вінниччині з березового пенька змайстрував один токар келиха завбільшки як гарнцева коновка (з мемуарної літ.).

Значення в інших словниках

1. гарнцевий — га́рнцевий прикметник арх.  Орфографічний словник української мови
2. гарнцевий — -а, -е, заст. Прикм. до гарнець.  Великий тлумачний словник сучасної мови