гартуватися
ГАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.
1. Ставати твердим, пружним, міцним у результаті нагріву до високої температури та наступного швидкого охолодження.
Ще раз розпікає її [сокиру] батько, але лиш до червоного, і потім застромлює вістрям на два пальці в холодну воду – вона гартується (І. Франко);
Дерево згоряє, мідь плавиться, криця гартується (Ю. Мушкетик).
2. перен. Ставати фізично і морально міцним, витривалим.
Уклін тобі, Великий Луже, Дніпрові плавні, вам хвала! Там гартувалось плем'я дуже, Козацька воля там жила (М. Рильський);
Гартуйсь, мій сину, Тобі у житті Планети-крижини Стрічать на путі (П. Воронько).
Словник української мови (СУМ-20)