гартуватися

ГАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок.

1. Ставати твердим, пружним, міцним в результаті нагріву до високої температури та наступного раптового охолодження.

Ще раз розпікає її [сокиру] батько, але лиш до червоного, і потім застромлює вістрям на два пальці в холодну воду — вона гартується (Фр., IV, 1950, 193)

2. перен. Ставати фізично і морально міцним, витривалим.

Уклін тобі, Великий Луже, Дніпрові плавні, вам хвала! Там гартувалось плем’я дуже, Козацька воля там жила (Рильський, Сад.., 1955, 18);

Гартуйсь, мій сину, Тобі у житті Планети-крижини Стрічать на путі (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 38).

Значення в інших словниках

1. гартуватися — гартува́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. гартуватися — -уюся, -уєшся, недок. 1》 Ставати твердим, пружним, міцним унаслідок нагріву до високої температури та наступного раптового охолодження. 2》 перен. Ставати фізично і морально міцним, витривалим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гартуватися — ГАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. 1. Ставати твердим, пружним, міцним у результаті нагріву до високої температури та наступного швидкого охолодження.  Словник української мови у 20 томах
4. гартуватися — ГАРТУВА́ТИСЯ (ставати морально й фізично стійким), ЗАГАРТО́ВУВАТИСЯ, ЗАКУ́РЮВАТИСЯ розм. — Док.: загартува́тися, закури́тися. Катерина.. підставила плечі під тугі струмені. — Треба гартуватись, — подумала..  Словник синонімів української мови
5. гартуватися — Гартува́тися, -ту́юся, -єшся гл. Закаляться. Аф. 356.  Словник української мови Грінченка