Словник української мови у 20 томах

гарус

ГА́РУС, у, ч.

1. Кручена (сукана) кольорова шерстяна (вовняна) пряжа.

На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані .. з гарусу (І. Нечуй-Левицький);

– Я вже почала в'язати з гарусу! (О. Іваненко);

Нарешті виймав [Гнат] з кишені якогось гарусом вишитого очіпка і урочистим рухом дарував напівсонній од його розмов жінці (М. Стельмах).

2. Бавовняна тканина, схожа на вовняну.

На пропорційній жіночій фігурі гарно сидять блузи з бавовняного гарусу (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. гарус — га́рус іменник чоловічого роду тканина  Орфографічний словник української мови
  2. гарус — -у, ч. 1》 Кручена (сукана) кольорова шерстяна пряжа. 2》 Бавовняна тканина, схожа на шерстяну.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гарус — Волічка, жичка  Словник чужослів Павло Штепа
  4. гарус — ПРЯ́ЖА (тонкі нитки із зсуканих, досить коротких волокон), ПРЯ́ДИВО, ПОЧИНОК (намотана на веретено); ВОЛІ́ЧКА, ГА́РУС, ЗАВОЛІ́ЧКА діал. (з високоякісної вовни). Під вікном мотає (Анна) пряжу на мотовило і числить нитки (І.  Словник синонімів української мови
  5. гарус — Га́рус, -су, -сові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гарус — ГА́РУС, у, ч. 1. Кручена (сукана) кольорова шерстяна пряжа. На столах, на канапі лежали всякі штуки, повиплітувані.. з гарусу (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах