гарусний

ГА́РУСНИЙ, а, е.

Прикм. до га́рус.

Вона чекала – така ж висока й тонка, як син. У темній шалі, в подовженій керсетці із зубцями, обведеними гарусною ниткою (Б. Левін);

// Зробл. з гарусу.

Розплющив [Матюха] очі заспані – над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, – Лізина робота (А. Головко);

Вони вступили до просторої світлиці, заставленої широкими фарбованими лавами, різьбленими скринями, шафою та великим дубовим столом, покритим важким гарусним настільником (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. гарусний — га́русний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гарусний — -а, -е. Прикм. до гарус. || Зробл. з гарусу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарусний — ГА́РУСНИЙ, а, е. Прикм. до га́рус; // Зробл. з гарусу. Розплющив [Матюха] очі заспані — над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, — Лізина робота (Головко, II, 1957, 42).  Словник української мови в 11 томах