гарусний
ГА́РУСНИЙ, а, е. Прикм. до га́рус;
// Зробл. з гарусу.
Розплющив [Матюха] очі заспані — над головою кульки блискучі ліжка, від стіни килим і черевичок голубий із жовтим, гарусний, — Лізина робота (Головко, II, 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)