гарцівниця
ГАРЦІВНИ́ЦЯ, і, ж., діал.
Жін. до гарцівни́к 2.
На всю губу гарцівниця в людях і в господі (Сл. Гр.);
Ніч сьогодні прозора й ніжна. В кімнаті сиджу. Оркестра [оркестр] з цирку. Вигуки гарцівниці блакитносніжної. Я перенесусь у цирк на хвильку (М. Семенко).
Словник української мови (СУМ-20)