гаряче
ГА́РЯЧЕ́.
Присл. до гаря́чий.
Травень цвіт вишневий тихо стеле, Сонце камінь гаряче пече (М. Шеремет);
Занадто гаряче люблю загальнолюдські ідеали справедливості, братерства й волі (І. Франко);
Віталій Стратонович .. гаряче взявся за господарство, вивчення історії козаччини і, особливо, військової справи (М. Стельмах);
Ви почали Якимові гаряче викладати про все, що вам довелося бачити сьогодні (Панас Мирний);
* Образно. Гаряче світилися добре надраєні мідні поручні, ручки, панелі (В. Кучер);
// у знач. пред., тільки до 1 знач.
У хаті душно та гаряче (Марко Вовчок).
◇ (1) Ні га́ряче ні зи́мно (ні хо́лодно) кому – хто-небудь не має зацікавленості в чомусь, комусь все байдуже.
Кому “ні гаряче ні зимно” від думки про можливість інших, справедливіших або тяжчих форм життя людськості, той краще б не брався до пера, щоб писати “утопію” (Леся Українка);
Можливо, відразу кілька царів на Великій Північній Землі вважали острів своєю власністю, але самим острів'янам було від цього ні холодно ні гаряче (О. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)