гарячково

ГАРЯЧКО́ВО.

Присл. до гарячко́вий 2.

Затуливши долонями вуха, вона гарячково дочитувала книжку, і в тиші лопотіли сторінки, наче їх вітер перегортав (М. Коцюбинський);

Очі хлопчика страшні, вони гарячково палають (О. Донченко);

Заряджена злою енергією, Мариня так гарячково почала вижбурювати речі на подвір'я, що збоку могло видатися, ніби в хаті вибухнула пожежа (Ірина Вільде);

Молодий учитель гарячково думав, зважував усе. Розумів, що виступити повинен так, щоб допомогти учням розібратися в цьому питанні правильно (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. гарячково — гарячко́во прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. гарячково — Присл. до гарячковий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гарячково — див. швидко  Словник синонімів Вусика
4. гарячково — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.  Словник синонімів української мови
5. гарячково — Гарячко́во, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. гарячково — ГАРЯЧКО́ВО. Присл. до гарячко́вий. Очі хлопчика страшні, вони гарячково палають (Донч., V, 1957, 500); Молодий учитель гарячково думав, зважував усе. Розумів, що виступити повинен так, щоб допомогти учням розібратися в цьому питанні правильно (Збан., Між.  Словник української мови в 11 томах