гарячковито
ГАРЯЧКОВИ́ТО, присл., розм.
З великим запалом, поспішністю.
Партизани почали гарячковито готуватися до нових боїв (М. Стельмах);
– Тут я їх, звісно, не міг впізнати, – гарячковито заторохтів знову Кулик, – бачу, якийсь біляк на подвір'я влітає (О. Гончар);
Хлопчик виборсав руки з-пiд ковдри, гарячковито й мiцно обняв тата (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)