гарячковитий
ГАРЯЧКОВИ́ТИЙ, а, е, розм.
Схильний до запалу, захоплення; запальний.
До Дмитра вдруге підійшов Микола Остапець, гарячковитий і до безрозсудності сміливий в боях воїн (М. Стельмах);
Тут Килигея вже ждали кілька місцевих жителів: похмурі рибалки в зюйдвестках та гарячковитий фронтовик (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)